Головна   Додати в закладки Управління агрострахуванням в Україні | Реферат


Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - ceramicsink.info Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - ceramicsink.info | It's easy with us.
 Пошук: 

 

 




Управління агрострахуванням в Україні - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Менеджмент
Розмір файла: 185 Kb
Кількість завантажень:
31
Кількість переглядів:
2398
Описання роботи: Реферат на тему Управління агрострахуванням в Україні
Дивитись
Завантажити


у Європейські та Світові структури, ніж “Фонд аграрних страхових субсидій”, у назві якого наголос робиться на наданні субсидій, а не на допомозі сільськогосподарським виробникам в управлінні їхніми ризиками.

Запропоновані зміни до Закону передбачають розширення функцій цієї установи, зокрема, надання їй функцій інформаційно-аналітичного та консультаційного характеру

Неприйняття законопроекту, що пропонується, обмежить застосування засобів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та залишить високим ступінь ризикованості сільськогосподарського виробництва, наслідком чого може стати дискредитація самої державної підтримки в силу її неефективності, що негативно вплине на фінансовий стан суб"єктів аграрного ринку.

3.3. Міжнародна практика розвитку системи страхування в агробізнесі

Аграрний комплекс має велике значення для економіки практично будь-якої країни. У багатьох випадках держава надає допомогу як безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції, так і страховим компаніям. Метою такої допомоги є розвиток страхової інфраструктури, підвищення якості страхових послуг та зниження вартості страхових програм для користувачів.

Не важко здогадатися, що лідерами ринку аграрного страхування є Північна Америка на Західна Європа.

Рис.3.1 Структура світового ринку аграрного страхування

Джерело: Офіційний сайт Міністерства фінансів України www.minfin.gov.ua

У багатьох випадках держава надає допомогу як безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції, так і страховим компаніям. Метою такої допомоги є розвиток страхової інфраструктури, підвищення якості страхових послуг та зниження вартості страхових програм для користувачів.

Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте, це можливо лише при врахуванні економічного і політичного становища країни, фінансової стабільністі і створенні законодавчої бази страхування.

Основні підходи до страхування в зарубіжних країнах зводяться до його ролі у різних сферах виробництва та фінансово-кредитної системи. В загальних рисах розглянемо досвід організації і особливості на страхових ринках страхової системи в зарубіжних країнах на прикладі окремих держав.

Міжнародна практика пропонує різні варіанти розвитку системи страхування для аграрного комплексу:

· надання страхових послуг приватними страховими компаніями без допомоги держави (Швеція);

· участь держави в пулах перестрахування (Іспанія);

· субсидування страхових премій за деякими страховими продуктами, наприклад град(Франція, Австрія);

· надання фінансової допомоги для покриття катастрофічних збитків (Німеччина, Італія, США, Канада);

· субсидіювання програм страхування від багатьох ризиків (мультиризики) (Канада, Росія, США);

· створення спеціальної державної установи для реалізації політики в сфері аграрного страхування (Іспанія, Канада, США, Росія);

· створення страхової інфраструктури.[23.]

Варто зазначити, що системи страхування не є статичними. Існуюча практика та помилки аналізуються, і держава спільно із страховими компаніями намагається знайти оптимальні рішення для функціонування системи сільськогосподарського страхування. Так, сьогодні, такі зміни відбуваються в Греції, Іспанії, Італії, Канаді і деяких інших країнах.

Рис. 3.2 Структура світового ринку страхування агро ризиків за рівнем страхових премій.

Джерело: Офіційний сайт Міністерства фінансів України minfin.gov.ua

Узагальнюючи перелік ризиків в сільському господарстві провідних країн світу, можна зробити висновок, що переважає так зване мультиризикове або комплексне страхування врожаїв. З Рис. 3.2 видно, що відсоток страхування за таким принципом займає половину в загальній кількості страхових премій отриманих від сільгоспвиробників.

На Рис. 3.3 показано, що світова трійка лідерів на ринку страхування є Сполучені Штати Америки, Японія та Великобританія.

Рис. 3.3 Країни лідери ринку страхових послуг

Джерело: Офіційний сайт Держфінпослуг www.dfp.gov.ua

Розглянемо деякі приклади країн-лідерів, де за підтримки держави створені системи аграрного страхування, які надають виробникам ефективні та фінансово доступні інструменти з управління ризиками.

Іспанія. Комплексна система сільськогосподарського страхування була започаткована в Іспанії в 1978 році з прийняттям Закону “ Про комбіноване аграрне страхування”. Система, впроваджена цим Законом, розповсюджується на рослинництво, тваринництво та лісове господарство.

В результаті розвитку та вдосконалення законодавчої бази сьогодні аграрне страхування в Іспанії регулює близько 15 правовими актами – Законами та Королівськими Декретами.

Базовими принципами іспанського сільгоспстрахування є:

· добровільність страхування для сільгоспвиробників,

· страхування врожаїв приватними страховими компаніями,

· договори страхування можуть бути як індивідуальними , так і колективними,

· значна державна підтримка.

При цьому держава:

· сприяє розвитку страхування шляхом надання субсидій як фермерам, так і страховим компаніям;

· ставить своїм пріоритетом заснування сільськогосподарських товариств взаємодопомоги, сприяє проведенню збору даних та надає технічну допомогу страховим компаніям;

· держава сприяє участі в системі агрострахування якомога більшого числа виробників;

· всі види страхування виконуються на базі планів, які завчасно готуються уповноваженими урядом установами.

З боку держави координацію та управління страхуванням виконує Державна агенція з сільськогосподарського страхування (ENESA), що входить в систему Міністерства сільського господарства Іспанії. Ця установа розробляє та надає уряду для затвердження річний план страхування, в якому встановлюються мінімальні вимоги до технологічного процесу, ризики, які можуть бути застраховані, тарифи та розміри субсидій.

Страхові компанії, які виявили бажання працювати в аграрному страхуванні, об єдналися в АGROSEGURO – групу сільськогосподарських страховиків. На початку 2004 року група складалася з 37 компаній.

АGROSEGURO виступає у відносинах з урядом та фермерами від імені всіх страховиків, впроваджує умови та тарифи страхування, здійснює нагляд за виконанням страхових угод та контролює виплати відшкодування.

Програма Комбінованого аграрного страхування працює в Іспанії вже більше 25 років, тому фермери досить широко використовують страхування для мінімізації ризиків. На сьогодні більше 30% (а в деяких провінціях ця цифра становить більше 50%) іспанських фермерів щороку страхують своє виробництво.

Уряд та страховики продовжують напрацьовувати нові страхові продукти для різних регіонів країни. За період 2001-2004 років аграріям запропоновано більше 30 нових страхових інструментів, в тому числі з індексного страхування.

Державою субсидується частина страхових премій, сплачених сільгоспвиробниками, а також витрати страхових компаній на актуарні розрахунки, розробку та адміністрування договорів. При настанні страхового випадку державна компенсація надається застрахованим фермерам в розмірі від 20% до 50% понесеного збитку. За інших рівних умов перевага при виплаті державної компенсації надається найнезаможнішим сільгоспвиробникам та колективним страхувальникам.

США. Сполучені Штати Америки - є країна, де було створено систему державної підтримки страхування фермерів. Державна підтримка аграрного страхування стала надаватися з 1980 року, коли було прийнято Федеральний Акт щодо страхування врожаю (Federal Grop Insurance Аct).

Прийняттям цього Документу було започатковано співробітництво між державою та приватним сектором з надання фермерам страхових послуг з комплексного (мультиризикового) страхування врожаїв. Держава сплачувала їм субсидії та відшкодувала адміністративні витрати, а також збитки в тому випадку, коли виплати відшкодування по страхових угодах за державними програмами перевищували страхові внески.

Така система державної підтримки аграрного страхування не стимулювала страхові компанії докладати максимуму зусиль для зменшення збитковості страхування. Тому, в 1994 році систему державної підтримки аграрного страхування було реформовано і прийнято Федеральний Акт щодо страхування врожаю (Federal Crop Insurance Act) В результаті реформування було започатковано нові страхові програми.

Після 2000 року, коли в черговий раз були збільшені обсяги субсидіювання страхових премій, державою субсидується від 38 до 67 відсотків страхової премії, що сплачуються при страхуванні врожаїв.

Для проведення державної політики в сфері аграрного страхування при Міністерстві сільського господарства США було створено Агентство по управлінню ризиками (Risk Management Agency).[23]

Головними функціями Агентства є контроль за діяльністю страхових компаній, задіяних в державних програмах, розподіл субсидій між страховими компаніями та контроль за виконанням контрактів.

Державні витрати на фінансування програм підтримки сільськогосподарського страхування спрямовуються на такі цілі:

· субсидії страхувальникам на компенсацію частини страхової премії;

· субсидії страховим компаніям на відшкодування адміністративних витрат, що виникли при реалізації ними державних програм;

· компенсація страховим компаніям частини збитків від угод страхування за державними програмами.

В США працюють такі програми страхування врожаю:

1. Програма захисту від комплексу ризиків;

2 Програма “Куплене покриття”;

3. Програма “Груповий план”.

Функціонування програм мультиризикового страхування врожаїв в Сполучених Штатах Америки виявило декілька проблем, характерних для цього виду страхування. В першу чергу це високі ризики, які часто носять системний характер. Це також високі бюджетні видатки на підтримку програм аграрного страхування. Так, США в 1995-2000 роках щорічно виділяли близько 1,3 млрд. доларів на фінансування зазначених програм.

Канада. Сільське господарство визнане в Канаді стратегічною галуззю. Тому уряд цієї країни вважає за необхідне надавати державну підтримку аграрному сектору через різноманітні програми, в тому числі стабілізації доходу та мінімізації ризиків. Діюче законодавство Канади надає право формування політики щодо сільськогосподарського виробництва уряду країни та урядам канадських провінцій.

Уряд держави та уряди регіонів реалізують свою політику щодо фінансування та страхування сільгоспвиробників через Королівські корпорації - спеціалізовані державні установи. На державному рівні ця установа має назву Королівська корпорація з надання послуг сільському господарству.

Мета діяльності корпорації – створити для фермерів більш сприятливі умови отримання фінансових послуг, ніж ті, що можуть запропонувати їм комерційні установи (банки, страхові компанії тощо.). Прибутки, отримані в результаті такої діяльності, накопичуються у фонді корпорації і використовуються в майбутньому для покриття збитків чи надання додаткових послуг сільгоспвиробникам. [23]

В даний час в Канаді діє ряд державних програм мінімізації ризиків та фінансування фермерів: - програму страхування врожаю, що включає:

· програма стабілізації доходу;

· програми весняного авансування та осіннього авансування сільгоспвиробників Канади

· провінційні програми підтримки фермерів.

Програма страхування врожаю має пом’якшити негативний вплив природо-кліматичних явищ на аграрний бізнес. Вона передбачає часткову компенсацію урядом страхових платежів, сплачених фермерами при страхуванні сільськогосподарської продукції, а також створення для них сприятливих умов внесення платежів з урахуванням сезонності виробництва.

Програма стабілізації чистого доходу є засобом мінімізації різких коливань доходів фермерів шляхом акумулювання їх власних заощаджень в поєднанні з державною допомогою.

Програма весняного авансування має на меті надати фермеру на сприятливих умовах кошти в період виконання весняно-польових робіт. Передбачає страхування фермером майбутнього врожаю на користь фермерської організації (асоціації), яка видає ці кошти.

Програма осіннього авансування надає кошти в період одразу після збору врожаю для того, щоб фермер міг не продавати врожай в період найбільшої пропозиції на ринку на невигідних для себе умовах. Кошти надає асоціація фермерів, яка має право отримувати для цього банківський кредит під низькі відсотки, гарантовані державою.

Програми провінцій надають провінціям Канади додаткове фінансування для вирішення питань фінансування чи виплати фермерам у випадку масштабних стихійних явищ.

Російська Федерація. В Росії державна підтримка страхування врожаю сільськогосподарських культур започаткована в 1993 році. З 2001 року ця підтримка надається згідно з Правилами субсидіювання, що затверджуються урядом Російської Федерації у відповідності з федеральним законом “Про державне регулювання агропромислового виробництва.”

Страхування виконується приватними компаніями. Державну політику в сфері аграрного страхування виробляє та реалізує Федеральне Агентство з державної підтримки страхування в галузі агропромислового виробництва, яке підпорядковується Міністерству сільського господарства Російської Федерації. Страхові компанії, які бажають працювати з аграріями, повинні заключити з Агентством угоду про умови страхування з використанням коштів державного Бюджету.

Федеральним Агентством підготовлена “Концепція розвитку сільськогосподарського страхування в Росії з державною підтримкою на період до 2008 року”. Ця концепція передбачає багаторівневий захист сільгоспвиробників від ризиків від стихійних явищ.

Перший рівень захисту передбачає власну участь страхувальника в покритті збитків, що виникли внаслідок настання страхового випадку (як правило, у межах, що не перевищують 30% від страхової суми)

Другий рівень захисту – відповідальність страхових компаній згідно з укладеними договорами страхування ризиків сільськогосподарського виробництва.

Третій рівень захисту передбачає відповідальність учасників Російського сільськогосподарського страхового Пулу за договорами, заключеними його учасниками. Фінансова потужність Пулу по одному договору складає 4 млн.доларів США.

Четвертий рівень – це покриття збитків за рахунок активів федерального сільськогосподарського страхового резерву (ФССР), прогнозний розмір якого складатиме 300-400 млн. доларів США. Джерелами наповнення бюджету фонду будуть відрахування від загальної суми сплачених внесків, кошти федерального бюджету, кредити комерційних банків, членські внески тощо.

П’ятий рівень - відшкодування збитків, що виникли внаслідок природних катаклізмів та стихійних явищ за рахунок резервного ( стабілізаційного ) фонду Федерального бюджету.

У структурі Агентства створено інформаційно-консультаційний центр з філіалами у 37 регіонах Росії. Задачами центру є надання інформації всім учасникам ринку стосовно страхування сільського господарства з державною підтримкою.

Держава регулює перелік культур для страхування, максимальні тарифи, при яких надається компенсація, назву та перелік ризиків, від яких виконується страхування.

З 2001 року діють дві державні програми субсидування премій при страхування врожаїв:

· страхування від стихійних явищ,

· страхування від небезпечних природних явищ.

Субсидується 50 відсотків страхової премії. Субсидія сільгоспвиробникам надається при страхуванні ярих зернових та зернобобових, зернових, цукрових буряків, рису, олійних, льону та сої.

Страховими ризиками визнаються : засуха , заморозки, вимерзання випрівання , надмірна волога,

град, буря, пилова буря, дощі та зливи.

Важливим напрямом роботи Агентства є створення в регіонах товариств взаємного страхування. Метою їх створення є розвиток інфраструктури некомерційного страхування в Росії, надання широкого спектру послуг своїм учасникам.

Для створених в розглянутих нами країнах систем мінімізації ризиків є ряд характерних особливостей:

· держава бере активну участь у діяльності системи;

· страхування добровільне;

· створені спеціальні державні установи для вироблення та реалізації державної політики в цій сфері;

· державою надається підтримка як сільгоспвиробникам, так і їх організаціям;

· держава розвиває альтернативні форми фінансування та страхування агроризиків.

Страхування в закордонних країнах є частиною міжнародного страхового ринку. Воно є важливим сектором національних економік, забезпечуючи перерозподіл 8-12% валового національного продукту. Кошти, що акумулюються через страхування служать джерелом великих інвестицій. Фінансові потоки страхових компаній значною мірою орієнтовані на обслуговування державного внутрішнього боргу. Державне регулювання страхової діяльності за рубежем в основному спрямовано на контроль за фінансовою стороною роботи страхових компаній.

Нові світові реалії, що сформувалися після подій 11 вересня 2001 року, призвели до виникнення підвищених вимог до якості широкого спектру страхових продуктів, а також до рівня функціональної й інституціональної зрілості ринку страхових послуг у цілому. Збитки, понесені провідними страховими компаніями світу в результаті згаданих подій, а також збитки, що несуть страховики через природні катаклізми і військових конфліктів, істотно підвищили увагу до ринку страхових послуг як з боку відповідних державних органів, так і з боку безпосередніх споживачів страхових послуг. Значному зростанню такої уваги сприяє тенденція на світових фінансових ринках до злиття банківського і страхового бізнесу і появі фінансових конгломератів, що поєднують у собі практично усі види фінансових послуг.

Необхідно звернути увагу на посилення тенденцій по проникненню іноземних страхових структур на страхові ринки колишніх республік СРСР та країн Східної Європи, в тому числі і український ринок у формі різних спільних страхових компаній. Наприклад, в Україні створені такі компанії, як українсько-американське АСТ «Росток», українсько-шведська СК у формі ЗАТ «АКВ Гарант», українсько-ірландське АСТ ЗТ «Гала СКД», українсько-бельгійська СК «Союзспецстрах» Тз ДВ.

В цілому, для наших умов має інтерес в системі страхування розвинутих країн національна система координації і функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування, у практиці страхування і розвитку кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування, які успішно конкурують на страховому ринку багатьох держав з традиційними страховими компаніями.

В більш широкому плані в нашій державі, по суті стоїть питання розвитку страхового захисту як окремого напряму державного регулювання розвитку бізнесу і підприємництва в різних галузях народного господарства, тобто шляхом прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, регламентації діяльності страхових організацій.

Висновки

Сільськогосподарське виробництво в будь-якій країні світу завжди відноситься до високоризикованого виробництва. Тим не менше, у спеціальних наукових дисциплінах, пов"язаних з управлінням ризиком, цій галузі уваги практично не приділяється. Аналіз літературних джерел показує, що дуже часто поняття "сільськогосподарський ризик" у класифікації видів ризиків не використовується. Лише в деяких виданнях можна знайти опис специфічних ознак сільськогосподарських ризиків, що виділяє їх із загальної класифікаційної сукупності.

По своїх характеристиках сільськогосподарські ризики можна цілком віднести до категорії ризиків, що являють собою небезпеку нанесення збитку сільськогосподарському підприємству (чи господарству сільського товаровиробника) внаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу. Під нормальним виробничим процесом ми розуміємо виробничий процес, що проходить при таких погодних умовах, коли сільськогосподарське підприємство одержує врожай не нижче середніх значень для даної природно-кліматичної зони.

Вплив на ризик включає три групи методів: зниження, збереження й передачу ризику. Страхування ж це метод перенесення або часткового перенесення сільськогосподарських ризиків безпосередньо з виробника на страхову компанію.

Згідно з чинним законодавством в Україні протягом останніх десяти років страхування врожаю сільськогосподарських культур у колективних і фермерських господарствах було добровільним, а в державних — обов"язковим.

За правилами добровільного страхування об"єкти страхування розбито на чотири групи.

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.

2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні наса­дження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об"єкти неза­вершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.

Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям. З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.

З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.

Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Так, за інформацією НСК "Оранта", в ній таке перевищення складає майже 2 рази. Компанія змушена іти на такі кроки заради підтримки іміджу.

Таким чином, сучасний стан розвитку системи аграрного страхування диктує потребу у формуванні системного підходу до його розбудови. Системний підхід передбачає визначення та законодавче оформлення форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхування – сільськогосподарських виробників, страхових компаній та уряду.

Виходячи з інтересів та можливостей учасників системи, центральна роль у ній має належати уряду, який, реалізуючи державну політику підтримки аграрного страхування, забезпечує узгодження інтересів інших учасників системи та консолідацію їх зусиль, спрямовуючи їх на досягнення основної мети розвитку системи.

Економічні розрахунки та позитивний міжнародний досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання субсидії та забезпечення при цьому державного перестрахування ризиків.

В процесі дослідження є можливість зробити висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:

· сприяння розвитку аграрного сектора, спрямоване на підвищення його спроможності впливати на процес розробки нових страхових продуктів та користуватися страховими послугами;

· удосконалення законодавства України, яке регулює надання страхових послуг аграрному ринку та надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки зі страхування аграрних ризиків;

· інституційна розбудова, спрямована на зростання спроможності держави здійснювати свої функції у цій системі;

· стимулювання та сприяння розвитку та консолідації страхового сектора, спрямованого на підвищення його спроможності надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору;

Здійснення запропонованих заходів з розбудови системи аграрного страхування в Україні, шляхом ефективного використання державних ресурсів та максимального використання можливостей аграрного та страхового ринку, має привести до зростання стабільності сільськогосподарського виробництва та доходів сільського населення, як необхідних передумов стабільного економічного зростання країни та зростання добробуту її громадян.

Список літературних джерел

1. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування” від 04.10.2001 № 2745-3( зі змінами і доповненнями)// Офіційний вісник України.-2001.-№45-С.1-29.

2. Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок”// Все про бухгалтерський облік.-1999.-№4.-С.23-26.

3. Законодавство України про страхування: [Збірник] / О.А. Кривенко (ред.), О.М. Роїна (упорядкув.). — К.: КНТ, 2003. — 259 с

4. Законодательство Украины о страховании (Відомості Верховної Ради України. - №7, 15.02.2002р.).-К.: Парламентське видавництво, 2002.-С.137-160.

5. Закон Украины „О финансовых услугах государственном регулировании рынков финансовых услуг” (Ведомости Верховной Рады (ВВР),2002,№1,С.1)

6. Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки.Затверджена Постановою КМ України від 2 лютого 2001р. № 98. –К. :Офіційний вісник, 2001.-№5.

7. Указ Президента України " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.”-№1529// Економіка АПК.-№1.- С.3-5

8. Абалмазов, М. Абалмазова. Страхование как функция системы безопасности. Страховое дело. № 11, 1996. — С.42 — 44.

9. Бабин В. А. “О практических аспектах оценки риска в бизнесе”// Управление риском. – 2003. - №2. – С.52-55

10. Банасинский А. Теория страхования при социализме: Экономико-кибернетический аспект /Под ред. Е.В. Коломина. М.: Финансы, 1980.~C.96

11. Бережнов Г. В. “Управление предприятием: новые подходы к снижению риска и повышению эффективности организации”// Управление риском. – 2003. - №2. – С.24-29

12. Бочкарев Е. Н. “Страхование в валютном эквиваленте”// Страховое дело. – 2003. - №10. – С.9-17

13. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В., Кондратенко Д.В. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посібник. — Х.: Бурун Книга, 2004. — 371 с.

14. Гаврилюк Олег Вікторович. Іноземні інвестиції / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К.: 1998. — 200с.

15. Галкина В. А., Маруев С. А. Мировая экономика и международные экономические отношения: Учебно-практ. пособ. для дистанционного обучения / Департамент кадровой политики и образования Министерства сельского хозяйства и продовольствия РФ. — М.: 2001. — 108С.

16. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ "Вежа" Волинського лерж. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. — 181 с.

17. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. / М.І. Дідківський. - К.: Знання, 2006. - 462 с.

18. Калініченко Є. “ Соломку підстеливши”//Агросектор.-2005, №4.-С.16-18

19. Клапків М.С., Ткаченко І.С. Зарубіжна практика застосування теорії ризику в страховому підприємництві // Фінанси України. - 1997. - № 11. - С.103-111.

20. Клюй С. В. Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур на основі індексу врожайності // Економіка АПК. - 2003. - №9. - C. 55 - 59.

21. Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві // Економіка АПК. — 1997. - № 6. - С. 66-70.

22. Кривошпик Т.Д. Страхування майна громадян. Розділ в книзі “Страхування”: К., КНЕУ, 1998. – С. 303-326.

23. Лісовал В.П. Основи страхової справи: Конспект лекцій / Національний авіаційний університет. — К.: НАУ, 2003. — 60 с

24. Маркетинг та управління страховою компанією: теорія, практика та зарубіжний досвід. / Центр підготовки та перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності. – Київ, 17-18 квітня 2002 року.

25. Мачуський В.В. Правові основи страхування: Навч. посіб. / Київський національний економічний університет. — К.: КНЕУ, 2003. — 302с.

26. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві. Підручник. К.:КНЕУ-2000.

27. «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» // НАСК „Оранта”.- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

28. Продовольча безпека як концепція ринкових реформ в аграрному секторі економіки України. Точилін В.О., Городній В.В. К.: ІЕП НАН України, 1998. - С.5-18.

29. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. — К.: КНТЕУ, 2001. — 400 с.

30. Сергеева М. В. “Международний коммерческий арбитраж и пробема минимизации предпринимательских рисков”// Управлени рисками. – 2002. - №4. – С.50-55

31. Страхування. Підручник (Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528с.

32. Страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень : Методичні рекомендації / - К.:ІАЕ УААН, 2000.-C.68

33. Таркуцяк А.О. Страхування: питання і відповіді: Навч. посібник / Європейський ун-т. — К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. — 256 с.

34. Тригуб М “На ринку страхування ”//Урядовий кур’єр.- від 30.08.2003, С. 23-24.

35. Фере В.А., Романчеко О.В. Методи оцінки фінансового ризику // Фінанси України. – 1997. - №2.- С.50

36. Фінанси сільськогосподарських підприємств (посібник з питань фінансових відносин у ринкових умовах)/ За ред. М.Я.Дем¢яненка – К.: ІАЕ, 2000– 604с.

37. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу : Підручник / К.:КНЕУ, 2000– 458 с.

38. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски. – М.: ТЕИС, 2003. – 258с.

39. Шапкин А. С. “Процентные риски”// Страховое дело. – 2003. - №6. – С.44- 47

40. Штефюк П.Л., Штефюк Т.Ю. Страхування: Навч. посібник / Буковинський держ. фінансово-економічний ін- т. — Чернівці: Прут, 2001. — 168 с.

41. Cheol S. Eun, Bruce G. Resnick International Financial Management. – Boston: Irwin McGraw-Hill, 1998. – 551 p.

42. Електронне видання www.volyn.com №226 , 5 Серпня, 2004 р

43. Електронне видання „Аграрний Тиждень” a7d.com.ua

44. Електронне видання „Дзеркало Тижня” www.dt.ua/2000/2080/41320/

45. Офіційний сайт Міністерства фінансів України www.minfin.gov.ua

46. Офіційний сайт Ліги страхових компаній України: www.uainsur.com

47. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики України www.minagro.kiev.ua

48. Офіційний сайт Державної комісії з врегулювання ринків фінансових послуг www.dfp.gov.ua

49. Офіційний сайт Національної Страхової Компанії Оранта www.oranta.ua

50. Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua

51. Офіційний сайт Державного Комітету статистики України URL: www.ukrstat.gov.ua

52. Портал про агрострахування : www.agroinsurance.com

53. Портал Української зернової асоціації www.uga-port.org.ua

54. Щоденний журнал про страхування 2004-2007: forINSURER.com

55. Фінансовий портал finance.ua

Додатки

Додаток №1

Рис.1. Рейтинг перших 20-ти страхових компаній за страховими виплатами за 12 місяців 2006 року.

Джерело: Електронній щоденний журнал про страхування www.forinsurer.com

Додаток №2

Рис.2. Рейтинг перших 20-ти страхових компаній за рівнем страхових премій за 12 місяців 2006 року.

Джерело: Електронній щоденний журнал про страхування www.forinsurer.com

Додаток №3

Рис.3. Рейтинг перших 20-тистрахових компаній за рівнем страхових виплат за 12 місяців 2006 року.

Джерело: Електронній щоденний журнал про страхування www.forinsurer.com

Додаток № 4

Таблиця 1

Доля страхування у ВВП за 1994-2005рр.,%

Рік

ВВП,

Млрд грн

Чисті страхові

платежі

млрд грн

Удільна вага

чистих страхових

платежів у ВВП,

%

Інфляція

Чисті страхові платежі з урахуванням інфляції, млрд.грн

1994

12,0

0,1

0,8

500,0

0,0

1995

54,5

0,2

0,4

280,0

0,1

1996

81,5

0,3

0,4

39,7

0,2

1997

93,4

0,4

0,4

10,1

0,3

1998

102,6

0,7

0,7

20,1

5,6

1999

139,4

1,0

0,8

19,2

0,8

2000

170,1

1,7

1,0

25,8

1,3

2001

201,9

2,5

1,2

6,1

2,3

2002

220,9

3,6

1,6

-0,6

3,6

2003

264,2

6,9

2,6

8,2

6,3

2004

345,9

9,7

2,8

12,3

8,5

6міс.

2005

177,8

3,5

2,0

6,0

3,3

Джерело: розрахунки страхового рейтингу „INSURANCE TOP” за даними Мінекономіки, НБУ, Укрстрахнадзору , Мінфіну, Держфінпослуг.

[1] Клюй С. В. Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур на основі індексу врожайності // Економіка АПК - 2003. - №9. - C. 55 - 59

[2] Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування” від 04.10.2001 № 2745-3( зі змінами і доповненнями)// Офіційний вісник України.-2001.-№45-с.1.

[3] Страховое дело / Под ред. Л. И. Рейтмана. - М., 1992. - С. 17.

[4] Финансовый менеджмент. - М.: Финансы, 1997. - С. 7

[5] Турбина К. Е. Тенденции развития мирового рынка страхования. - М.: Анкил, 2000. - С. 314

[6] Закон України “Про внесення змін до закону України “Про страхування”” від 4 жовтня 2001 р. №2745-ІІІ

[7] «Як застрахувати врожай», Київ, 2002,

[8] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[9] Страхування: Підручник / Керівник авт. Колективу і наук. Ред. С.С.Осадець.– К.: КНЕУ, 2002, с. 552.

[10] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[11] Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. №85/96-ВР

[12] М.М.Александрова. Страхування: Навчально-методичний посібник. – К.: ЦУЛб 2002, с.116

[13] Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування” від 04.10.2001 № 2745-3( зі змінами і доповненнями)// Офіційний вісник України.-2001.-№45-с.1

[14] М.М.Александрова. Страхування: Навчально-методичний посібник. – К.: ЦУЛб 2002, с.123-124.

[15] Страхування: Підручник / Керівник авт. Колективу і наук. Ред. С.С.Осадець. – К.: КНЕУ, 2002, с. 582.

[16] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[17] Постанова КМ №1000 від 11 липня 2002 року.

[18] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[19] Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. №85/96-ВР

[20] Страхування: Підручник / Керівник авт. Колективу і наук. Ред. С.С.Осадець. – К.: КНЕУ, 2002, с. 542.

[21] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[22] «Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств» НАСК „Оранта” .- №И 12-01, від 24 квітня 2001р.

[23] Осадець,Страхування. Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 248 с

[24] Портал про страхування сільськогосподарських ризиків www.agroinsurance.com

[25] Офіційний сайт Ліги страхових організацій України www.uainsur.com

[26] Інформаційний центр ВГО "УАК" www.agroconf.org

[27] Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 року, № 1877-IV

[28] Офіційний сайт Міністерства аграрної політики www.minagro.gov.ua

[29] Офіційний сайт Міністерства Фінансів України www.minfin.gov.ua

[30] Електронне видання www.volyn.com №226 , 5 Серпня 2004 р.

[31] Офіційний сайт Міністерства аграрної політики www.minagro.gov.ua .....

Страницы: 1 | 2 | 3 | [4] |




 




 

Записник:
Вибранних робіт  

На данній час, в нашій базі:
Реферати: 5481
Розділи по алфавіту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Ключеві слова: Управління агрострахуванням в Україні | Реферат

It's easy with us © 2019 - Банк рефератів, дипломні, курсові роботи - безкоштовно.
www.biceps-ua.com/vinstrol.html

??????