Головна   Додати в закладки Методика проведення предметних уроків | Реферат


Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - ceramicsink.info Безкоштовні Реферати, курсові, дипломи - ceramicsink.info | Реферат банк.
 Пошук: 

 

 




Методика проведення предметних уроків - Реферат


Категорія: Реферати
Розділ: Педагогіка
Розмір файла: 101 Kb
Кількість завантажень:
115
Кількість переглядів:
8403
Описання роботи: Реферат на тему Методика проведення предметних уроків
Дивитись
Завантажити


Зміст………………………………………………………………………… … .2

Вступ………………………………………………………………………… … 3

Розділ І. Форми навчання природознавства………….…………………… … 7

Розділ ІІ. Типи уроків з природознавства …………… .…………………… 11

2.1. Комбіновані уроки ………………………………………………… .13

2.2. Урок засвоєння нових знань .……………………………… …… 19

2.3. Уроки узагальнення і систематизація нових знань………… .……20

Розділ ІІІ. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі………………………………………………………….23

3.1. Особливості вивчення природознавства у I клас………………… 30

3.2. Особливості вивчення природознавства у IІ клас………………….43

3.3. Особливості вивчення природознавства у IІІ клас…………… …47

3.4. Особливості вивчення природознавства у IV клас…………………51

Висновок……………………………………………………………………… .56

Список використаної літератури………………………………………….……60

Вступ

У початкових класах вивчення природознавства здійснюється за допомогою різних організаційних форм навчання. Основними організаційними формами навчання є: уроки і пов"язані з ними обов"язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні роботи і необов"язкові, мало пов"язані з уроками позакласні види занять.

Нами була обрана тема дослідження «Методика проведення предметних уроків в процесі вивчення природознавства», тому що вона є актуальною, зважаючи на це, ми обрали її та розглянули в даній роботі.

Об"єктом дослідження є процес навчання природознавства при вивченні вибраної конкретної теми.

Предмет дослідження зв"язаний з назвою теми роботи і виступає як частина об"єкта дослідження.

Основна мета під час проведення уроків вивчення природознавства — комплексне пізнання природи і суспільства, розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв"язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни.

Метою даної роботи є дослідити методику проведення предметних уроків в процесі вивчення природознавства у початковій школі.

Завдання курсової роботи.

Розв"язання поставлених у програмі завдань здійснюється через такі змістові лінії.

Людина як особистість. Розкриття цієї лінії у програмі забезпечується через втілення у ній змісту знань, методів і форм навчання, що дають учням змогу скласти про себе уявлення як складноорганізовану і самоцінну істоту, про свою неповторність, про цінність свого життя і здоров"я; набути знання щодо будови свого організму, функціонування його органів, уміння зберігати і зміцнювати своє фізичне і психічне здоров"я; розуміти необхідність самоповаги і любові до себе.

Людина, природа і суспільство. Протягом 1-4 класів учні вивчають, спостерігають, досліджують довкілля суспільне, природне в їх єдності. Суспільне довкілля постає перед учнем в образі сім"ї, роду, шкільного оточення; у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, з національними рисами українців, їхніми звичаями. Природне довкілля учень пізнає як через засвоєння Знань про природу, так і через багаторазові спостереження і дослідження довкілля та живих істот, що оточують його, набуває переконань у необхідності збереження стабільності довкілля; дізнається про несприятливі наслідки господарської діяльності людини, шкідливі техногенні впливи, вчиться їм запобігати.

Людина серед людей. Це поняття розкривається протягом вивчення курсу, зокрема, під час формування уявлень про поведінку людини в сім"ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, з відповідальністю за них.

Культура. Зміст програми містить знання про пам"ятки культури, національних, визначних діячів культури, про народне мистецтво та духовну спадщину нapoду.

Нежива природа. Ця змістова лінія в програмі представлена навчальним матеріалом, що дає. змогу учням набути початкові наукові уявлення про тіла, речовини, молекули; про три агрегатні стани речовини та незнищуваність її частинок під час різних перетворень; про компоненти неживої природи — повітря, воду, гірські породи, ґрунт; про енергію (палива, вітру, рухомої води, електроенергію), її перетворення і незнищуваність. Практичні роботи, спостереження під час засвоєння знань про неживу природу дають змогу учням вчитися використовувати прилади природодослідника.

Жива природа. Зміст цієї лінії розкривається під час ознайомлення учнів з будовою і життєдіяльністю організмів: людей, тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів Організми розглядаються невідривно від довкілля; на доступному учням початкової школи рівні розкриваються зв"язки організмів із середовищем, де вони живуть, зокрема, через їх обмін речовинами, енергією, інформацією.

Завдяки реалізації цієї змістової лінії в учнів закладається розуміння загальних науково-природничих закономірностей; виховується почуття невідривності людини від рідної природи, яке підсилюється вивченням легенд про обереги — рослин і тварин; на основі уявлень про найзагальніші зв"язки в природі формується цілісність знань про природне, суспільне середовище.

Планета Земля. Під час вивчення цієї теми в учнів 1— 4 класів створюється уявлення про Землю як планету Сонячної системи; її природні компоненти, явища, процеси; зображення земної поверхні на плані та карті, глобусі, про форму Землі, різноманітність природи нашої планеті обумовлюється формування переконань учнів у тому, що охорона і збереження природи Землі — основне завдання кожної людини і людства в цілому. Реалізація цієї змістової лінії, починаючи з 1 класу, задовольняє запити дітей щодо будови світу, подій, які в ньому відбуваються, формує знання про сезонні зміни, уявлення про повторюваність (періодичність) явищ у природі. Учні набувають уміння природодослідника (у використанні приладів, проведенні досліджень, моделюванні об"єктів і явищ),

Наша Батьківщина — Україна. Ця змістова лінія пронизує курс з 1 по 4 класи, вона втілюється через ознайомлення учнів з державною символікою, історією, святами України, під час вивчення природи України, ознайомлення з господарською діяльністю людей, народними звичаями, мистецтвом, культурними пам"ятками, особливостями життя людей у різних регіонах України.

Рідний край. Поняття рідного краю — довкілля людини, є провідним у курсі "Я і Україна". Учні спостерігають природу рідного краю, господарську діяльність людей у різні пори року, досліджують екологічні зміни у рідному довкіллі, складають проекти на його захисті) знайомляться з життям видатних людей свого краю, його історичними пам"ятками, заповідними місцями.

Впродовж вивчення курсу учні застосовують такі методи пізнання природи як спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.

Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ — про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.

Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв"язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі). Доведено, що зміст цих закономірностей доступний дітям 6-7-літнього віку. Саме через послідовне застосування уявлень про зміст названих закономірностей діти набувають особистісну значущих знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища, знань з духовної скарбниці свого народу. Водночас відбувається соціалізація свідомості дитини, оскільки саме систематизація знань — важлива умова формування соціальне зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини.

Розділ І. Форми навчання природознавства

Під формою організації навчання слід розуміти спеціально організовану діяльність учителя і учнів, яка проводиться в установленому порядку і в певному режимі.

У початкових класах вивчення природознавства здійснюється за допомогою різних організаційних форм навчання. Основними організаційними формами навчання є: уроки і пов"язані з ними обов"язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні роботи і необов"язкові, мало пов"язані з уроками позакласні види занять.

Урок — логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозв"язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку. На уроках проводиться вивчення всього програмового матеріалу у логічній послідовності, яка забезпечує системність його викладання, застосовуються навчальні методи (словесні, наочні і практичні), демонструються різні види унаочнення, проводяться досліди, використовуються відповідні методичні прийоми. Це забезпечує вивчення будови об"єктів, виявлення сутностей явищ, властивостей речовин тощо. Але уроки обмежені в своїх можливостях. Життя організмів, ріст та розвиток рослин і тварин, спільне існування організмів у природі, їхній взаємозв"язок між собою і з навколишнім середовищем, явища природи, працю людей неможливо показати на уроках у класі. В зв"язку з цим уроки доповнюються іншими формами навчальної роботи.

Важливою формою навчання є екскурсії. Екскурсії — це така організаційна форма навчання, яка забезпечує ознайомлення учнів з реальними предметами і явищами в їх природному оточенні. Проведення екскурсій тісно пов"язано з вивченням відповідної теми або з планом позакласної роботи. Останні можуть носити загальноосвітній, виховний характер і бути не пов"язаними з певним програмовим матеріалом.

Залежно від місця у навчальному процесі (по відношенню до певної теми) виділяють ввідні і заключні екскурсії. Ввідні призначені для попереднього набуття учнями відповідних знань, які необхідні для вивчення нової теми. Спостереження за об"єктами і явищами, що проведені на ввідній екскурсії, часто згадуються під час вивчення відповідної теми, а зібраний матеріал — демонструється.

Заключні екскурсії проводяться як підсумкові після вивчення відповідної теми або розділу. Вони мають закріпити, поглибити і розширити набуті знання в класі. Організація і проведення цих екскурсій передбачає більшу самостійність учнів у виконанні виділених завдань, спрямовує на теоретичне пояснення процесів, явищ, складних взаємовідносин між об"єктами і навколишнім середовищем.

Тісно пов"язані з уроками домашні завдання учнів. Вони можуть бути різними. Крім обов"язкового читання перед кожним уроком текста підручника, додаткової літератури, повторення відповідної теми для здійснення зв"язку з навчальним матеріалом наступного уроку, домашнє завдання повинно носити творчий характер — включати практичні роботи, елементи спостережень, моделювання, логічні висновки та ін. Наприклад, учні виготовляють гербарій квіткової рослини і визначають її органи, гербарії бур"янів, заготовляють і наклеюють листки місцевих дерев та кущів, заповнюють таблиці в зошитах, оформляють схеми, проводять зарисовки тощо.

Важливими є домашні завдання, пов"язані з виконанням нескладних дослідів, а саме: перехід води з рідкого стану в твердий і навпаки, вимірювання температури, пророщування насіння, вирощування рослин і спостереження за ростом і розвитком їх, вивчення складу і властивостей ґрунту тощо.

Домашні роботи експериментального типу підтверджують уявлення, одержані під час уроків, забезпечують повторення виконаного досліду в класі, виробляють впевненість в поводженні з матеріалом, приладами, обладнанням, зміцнюють досвід, підвищують культуру роботи.

Важливою у вивченні природознавства є позаурочна робота учнів. Вона спрямована на розв"язання завдань, передбачених програмою, і включає роботу учнів у куточку живої природи, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, на географічному майданчику або серед природи (проведення спостережень, виконання літніх завдань). Організація і керування роботою повинні здійснюватись обов"язково учителем.

Нерідко позаурочна робота має характер попереднього набуття відповідних знань. Наслідки дослідів або спостережень та зібраний матеріал демонструються учнями під час уроків. Позаурочна робота обов"язкова, за її виконання, як і за інші види навчальної діяльності, учні одержують оцінки.

У вивченні природознавства досить важливою формою навчання є необов"язкова, основана на добровільних засадах позакласна робота з учнями, яка спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок.

Позакласна робота повинна бути цікавою, задовольняти запити й інтереси учнів. Зміст її виходить за межі програмового матеріалу, доповнюючи і розширюючи його. Включає позакласна робота індивідуальну, масову та гурткову роботу.

Не слід ототожнювати поняття форми навчання з методами. В кожній організаційній формі навчання можуть бути використані різні методи. Наприклад, екскурсію можна провести, використовуючи словесні методи — розповідь, бесіду; наочні — спостереження за об"єктами або явищами; практичні — виконання завдань учнями.

Всі організаційні форми навчання взаємозв"язані між собою і спрямовані на виконання навчально-виховних завдань. Під час уроків розвиваються наукові біологічні поняття і практичні вміння. їх розвиток триває, поглиблюється і під час виконання домашніх завдань, позаурочної роботи і на екскурсіях. Відповідно продумані запитання і завдання, що вимагають зіставлення знань, висновків, узагальнення, забезпечують розвиток самостійного мислення. Завдання, які розкривають внутрішню сутність процесів і явищ, забезпечують формування елементів матеріалістичного світогляду. Отже, кожна робота в різних організаційних формах забезпечує формування біологічних знань і елементів виховання.

Розділ ІІ. Типи уроків з природознавства.

У початковій школі крім уроку з природознавства застосовуються й інші організаційні форми роботи: домашня навчальна робота, позаурочна робота, яка проводиться за завданням учителя і безпосередньо пов"язана з навчальним матеріалом (спостереження в природі, на географічному майданчику, в кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці), позакласна робота. Проте урок є основною організаційною формою навчання і виховання.

Урок — це складна форма систематичного, регулярного навчання, згідно з програмою і розкладом, з застосуванням різноманітних методів і прийомів. Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно й послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об"єкти та явища природи. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які потрібні для вивчення в середніх і старших класах таких природничих предметів, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія людини, фізична географія. Для цього вчитель використовує різноманітні методи роботи, властиві природничим наукам. Найбільш важливими з них є спостереження за об"єктами та явищами природи, які забезпечують формування спостережливості та логічного мислення, проведення лабораторних дослідів та практичних робіт, що дає можливість виробити практичні навички та уміння.

До уроків природознавства ставляться такі вимоги:

1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов’язків але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.

3. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв"язки.

4. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів.

5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.

6. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру.» За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв"язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру. Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов"язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв"язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв"язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.

Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом.

2.1. Комбінований урок

Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам"ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наводимо типову структуру комбінованого уроку.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.

3.Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

4.Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).

5.Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).

6. Підсумки уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Такої структури уроку дотримується вчитель, якщо формуються певні уявлення і поняття. Крім того, в процесі вивчення природничого матеріалу учні оволодівають практичними вміннями і навичками (користування термометром, компасом, телурієм та ін.), різними операціями (орієнтування на місцевості за Сонцем, за компасом, визначення правого та лівого берега річки, вимірювання температури повітря, гранту та ін.); прийомами навчальної діяльності (порівняння, зіставлення, встановлення причинно-наслідкових зв"язків тощо).

На кожному уроці перш ніж приступити до перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з"ясовують ті зміни, які відбулися у неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрямки, які опади тощо. Одночасно виявляються зміни в житті рослин, тварин і в сільськогосподарській праці людей. Завдяки такій роботі в учнів виробляється системність, розвивається спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об"єкти.

1. Перевірка домашнього завдання. Може проводитися різними методами усного опитування і письмово. Під час усного опитування досить часто застосовується метод фронтальної бесіди, коли учні відповідають на запитання вчителя, які поставлені до класу, як правило, з місця. Запитання мають бути короткими, чітко сформульованими і поставленими в такій послідовності, щоб всебічно розглянути виучуване. Метод фронтального опитування дає можливість включити в роботу всіх учнів і більш економно і продуктивно витратити час.

Добре знаючи клас, вчитель може проконтролювати й оцінити за один урок знання багатьох учнів. Це дає змогу уникнути черговості в оцінці знань, що мобілізовує всіх учнів до систематичної роботи. Проте вчитель повинен враховувати, що при фронтальному опитуванні позитивні наслідки дає лише така бесіда, коли запитання не тільки напружують пам"ять, а й збуджують думку, змушують встановлювати причинно-наслідкові зв"язки. Так, учитель пропонує учням не тільки показати на таблиці сосну, а й розповісти, що їм відомо про це дерево, порівняти її з ялиною, зробити висновки про їхні біологічні особливості (відношення до світла, вологи, ґрунту). Це розвиває не тільки пам"ять, а й логічне мислення, спостережливість. Однак фронтальне опитування має певні недоліки, зокрема не сприяє формуванню в учнів умінь будувати свою відповідь у певній логічній послідовності, узагальнювати особливості предметів чи явищ. Тож доцільно поряд з фронтальною бесідою застосовувати метод індивідуального опитування, коли на кожне із заздалегідь підготовлених запитань дає відповідь один учень, який викликається до таблиці, карти або столу. Для індивідуального опитування добираються запитання, відповіді на які відбиватимуть найсуттєвіші ознаки виучуваного. Сформулювати запитання необхідно так, щоб вони не вимагали відтворення змісту прочитаного, а спонукали до мислення, порівнянь, зіставлень, доповнення відповіді прикладами власних спостережень, спрямовували на встановлення взаємозв"язків між предметами і явищами, між компонентами природи тощо. Під час відповіді на запитання учень може використати різні види унаочнення (натуральні об"єкти, таблиці, карту, глобус, гербарії тощо), прилади (термометр, компас, телурій та ін.), продемонструвати і пояснити певний дослід, замалювати і підписати схематичний малюнок тощо.

За індивідуального опитування активність класу знижується. Адже не всі учні уважно слухають відповідь свого товариша. Для активізації уваги класу вчитель вимагає доповнень до відповіді, виправлення помилок, неточностей; указати, що нове було у відповіді тощо.

У початкових класах іноді практикується письмова перевірка домашнього завдання. Письмові самостійні роботи можуть бути індивідуальними, за варіантами, або однаковими для всього класу. Вони мають бути короткочасні (до 10 хв), а відповіді — невеликі за обсягом. Наприклад, перелічити ознаки предмета чи явища, властивості речовини; назвати зимуючих або перелітних птахів. Таких тварин, як коня, синицю, горобця, корову, свиню, козу, муху, дикого кабана, бджолу, дятла, вівцю, зайця, лисицю, кроля, ластівку, занести до таблиці «свійські чи дикі»; з названих тварин окремо виділити комах, птахів, звірів.

У IV класі письмові роботи можуть виконуватись за контурними картами, планом, масштабом; можна давати ширші запитання: чим займається населення тундри? який клімат зони пустинь? тощо.

Індивідуальна письмова перевірка домашнього завдання проводиться під час усної фронтальної або індивідуальної перевірки. За раніше підготовленими роздавальними картками 2—3 учні виконують завдання, які аналогічні домашньому. Практичні завдання вчитель перевіряє, обходячи клас, а повноту і правильність виконання робіт зачитують окремі учні. Отже, всі види опитування повинні органічно поєднуватись на уроці. Надавати перевагу одному з них недоцільно.

2. Актуалізацію опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду не слід ототожнювати з простим опитуванням. Ця робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Адже під час вивчення відповідних об"єктів, речовин або явищ природи необхідно враховувати життєвий досвід дітей, їхні знання, набуті завдяки спілкуванню з природою або з інших джерел (книжок, телепередач, кінофільмів та ін.). Раніше здобуті знання становлять опору для засвоєння нових знань. Таку функцію виконуватимуть тоді, коли вони будуть чіткими, правильними, науково обґрунтованими. Тому завдання вчителя виявити, уточнити, розширити, а в разі необхідності виправити відповідь учня. Крім того, актуалізація знань стимулює психологічну підготовку учнів, збуджує інтерес, створює емоційний настрій. Мобілізується увага учнів до сприймання нових знань різними прийомами і особливо проблемністю викладання.

Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна бесіда або виконання завдань. Наприклад, яка поверхня суші у нашій місцевості? які форми поверхні зустрічаються на ній? що називається горбом? Намалюйте схему горба, підпишіть назви його частин. Що називається підніжжям, схилом, вершиною? які є схили? які є вершини? що являють собою гори? що називається гірською місцевістю? як позначаються юри на фізичній карті? і т. д.

Варто використовувати пізнавальні ігри, загадки, якими вчитель підводить учнів до сприймання нового матеріалу.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Цим наголошується, що учні повинні взнати нового, які знання, навички, вміння мають набути.

4. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань). Найчастіше в молодших класах застосовується усний виклад нового матеріалу, який вважається найстарішим і найекономнішим серед інших методів. Він дає змогу за короткий час донести до свідомості дітей основні факти знань і провести певні узагальнення. Усний виклад, залежно від змісту програмового матеріалу, цілей, обізнаності дітей тощо, може проводитись методом розповіді, бесіди, пояснення або опису. В бесіді слід використовувати відомості, набуті учнями заздалегідь з книг, спостережень, телепередач, кінофільмів та інших джерел. Розповідь учителя може поєднуватись із самостійною роботою учнів за попередніми завданнями вчителя, читанням учнями тексту підручника та ін.

За всіх методів усного викладу нового матеріалу, крім застосування живого слова, вчитель вдається до ілюстрацій (картин, навчальних таблиць), демонстрацій (кінофільму, діафільму, транспарантів кодоскопу, дослідів тощо), використання дошки та інших засобів навчання.

Проте на цьому етапі уроку, особливо під час усного викладу навчального матеріалу, активно працює головним чином учитель, учні, як правило, слухають, спостерігають, запам"ятовують почуте і побачене, тобто відбувається сприймання та усвідомлення готових знань. Ефективність цього етапу уроку залежить від уміння вчителя керувати сприйманням і усвідомленням знань учнями. Велике значення для підвищення ефективності сприймання має активізація пізнавальної діяльності учнів. Високі показники сприймання і усвідомлення усного викладу навчального матеріалу досягаються створенням проблемних ситуацій, постановки проблеми і показу шляхів її розв"язання, застосуванням евристичних бесід. Важливо дібрати відповідний матеріал з навколишньої природи, життя, праці людей, щоб показати практичне значення знань. Це не тільки активізує учнів, але і підвищує інтерес до навчального матеріалу.

Зрозуміло, що для кожного уроку доцільна своя комбінація методів, прийомів і засобів навчання.

Сприймання і усвідомлення нових знань — це тільки певний етап в оволодінні знаннями.

5. Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань) проводиться після вивчення нового матеріалу. Ця робота організовується по-різному. Часто має місце бесіда, в якій виявляються основні властивості речовин, особливості об"єктів, явищ природи, місцевості; проводиться аналіз важливих фактів, розкриття (осмислення) об"єктивних зв"язків між предметами і явищами природи. В процесі закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність учнів, відповідно спрямована вчителем. Діти розглядають малюнки, карту, таблиці, роздатковий матеріал, читають підручник, складають таблиці, схеми, дають відповіді на запитання тощо.

Ці види робіт є опорними для осмислення, запам"ятовування, систематизації й узагальнення нового матеріалу, а також словесного відтворення того, що вивчається.

6. Підсумки уроку. Наприкінці уроку вчитель коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Оцінюючи знання, він враховує роботу учня протягом усіх етапів уроку: відповіді під час фронтального повторення вивченого матеріалу, доповнення до розгорнутої відповіді інших учнів, вивчення та закріплення нової теми. Впровадження поурочного балу в оцінюванні знань стимулює активну роботу учнів на всіх етапах уроку. Крім того, перевірка й оцінювання знань учня майже на кожному уроці примушують його сумлінніше ставитися до навчання.

7. Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в класі. Треба пам"ятати, що одноманітність не тільки стомлює, ослаблює інтерес до навчання, а й пригнічує пізнавальні здібності учня. Мета вчителя — розвинути особисті здібності кожної дитини. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником (прочитати статтю, розглянути ілюстрації до неї, продумати відповіді на запитання, подані в кінці статті), виконати практичні завдання (провести спостереження, зібрати колекції, гербарій, проробити дослід, виготовити модель), прочитати науково-популярну літературу та ін. Вказана вище схема уроку не є обов"язковою, вона може бути зміненою, доповненою.

2.2. Уроки засвоєння нових знань

Уроки засвоєння нових знань вміщують такі макроструктурні елементи:

1.Актуалізація чуттєвого досвіду учнів включає бесіду, якою встановлюється зміст уявлень дітей з теми уроку, що доповнюються, уточнюються, виправляються, поглиблюються. Наприклад: що ви читали або бачили в кінофільмах про природу північних районів нашої країни? які особливості зими і літа в тундрі? чому така тривалість зими?

2.Повідомлення учням теми і завдань уроку. Учні повинні усвідомити, які знання треба засвоїти на уроці або що треба удосконалити з раніше вивченого.

3. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. На цьому етапі застосовуються різноманітні методи і прийоми роботи вчителя й учнів: пояснення нового матеріалу вчителем з використанням наочних посібників, читання учнями тексту підручника, демонстрація кінофільму або діафільму з попередньою вступною бесідою та ін.

4. Осмислення учнями знань (найважливіших зв"язків і відношень між предметами і явищами). Для цього доцільно використати різні дидактичні засоби, підручники, доступні для учнів завдання і запитання, на які в підручнику прямих відповідей немає, але матеріал для виконання їх є. Наприклад, при вивченні теми «Тундра» для осмислення знань можуть бути поставлені запитання: чому в тундрі коротке прохолодне літо? Чому багато боліт та озер? Чому рослини тундри приземкуваті, листки і гілки притиснуті до землі? Чому влітку прилітає багато птахів? та ін. Ця робота забезпечує глибше розуміння предметів або явищ, що вивчаються, розкриття доступних причинно-наслідкових зв"язків.

5. Узагальнення і систематизація знань. На цьому етапі проводяться більш широкі узагальнення, засвоєні на уроці поняття зводяться в єдину систему. Здійснюються узагальнення засобом бесіди, самостійної роботи учнів з підручником, складання систематизуючих схем, таблиць.

6. Підсумки уроку. Вчитель підсумовує, що нового діти взнали на уроці, що слід надовго запам"ятати, як працював клас і окремі учні.

7. Завдання додому. Вчитель повідомляє учням назву статті і сторінки, вказує конкретні завдання на порівняння і узагальнення, на які запитання дати усно відповіді, що записати в зошиті, які виконати малюнки або схеми.»

2.3. Уроки узагальнення і систематизації знань

Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об"єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв"язки. Структура уроку:

1.Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

2.Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв"язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об"єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об"ємом і простих за виконанням дослідів.

3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем.

Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.

4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному «Календарі природи і праці», вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.

У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень, розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами; встановити зв"язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.

Уроки узагальнення і систематизації спостережень бажано проводити в період фактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.

Розділ ІІІ. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі.

Формування у молодших школярів різноманітних умінь, навичок, практичних дій, підготовка дітей до подальшого успішного навчання та життя — головне завдання початкової школи. Важливими і незамінними засобами тут є практичні методи. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, використаних у процесі закріплення, повторення, під час виконання практичних робіт, на екскурсіях та предметних уроках.

Залежно від того, яка мета уроку та визначені методичні прийоми, обирається й тип уроку Уроки з природознавства найчастіше бувають комбінованими, предметними, узагальнюючими, екскурсійними.

На комбінованих уроках найважливішим етапом, на мій погляд, є вивчення нового матеріалу На узагальнюючих— ефективність проведення співбесіди і з вивченого матеріалу. На екскурсіях — спостереження та порівняння. На предметних уроках— спостереження, експеримент, порівняння, зіставлення, висновок.

На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші ознаки, обмірковувати, аналізувати, виокремлювати, підбивати підсумки, доводити правильність чи хибність того чи іншого висновку. Іноді ознаки предметів виділяють і вивчають за допомогою дослідів (сніг, лід, рослини, термометр, .). На цих уроках максимум часу відводиться на вивчення нового матеріалу (25-30 хвилин) та його закріплення (5-10 хвилин).

На перевірку знань на таких уроках час, як правило, не відводиться.

У ході вивчення нового матеріалу на предметних уроках важливо виділити такі етапи: завдання учням для спостережень за предметами чи явищами, що з ними відбуваються; самостійні спостереження за отриманим завданням та бесіда за результатами спостережень. Закріплення матеріалу традиційно проводиться тими ж прийомами, що і на комбінованому уроці.

Ефективність навчальної діяльності на предметних уроках досягається використанням таких методів, як демонстрація натуральних об"єктів, проведення спостережень, дослідів, виконання практичних завдань. У ході цієї діяльності необхідно систематично зацікавлювати дітей у самостійному пошуку знань, озброювати прийомами дослідницько-експериментальної роботи, вчити спостерігати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, удосконалювати, робити висновки .

Спостереження представляє собою цілеспрямоване пізнання предметів та явищ оточуючого світу органами чуттів, що можна помітити в самій природі чи класі. В процесі спостережень в учнів формуються чіткі уявлення про оточуючий світ. Навчальний час для спостережень обмежений, тому вчитель планує роботу незалежно від розкладу уроків. Щоденно на деяких уроках по 1—3 хвилини приділяється бесіді за результатами тих спостережень, що діти проводять самостійно.

Ось яким може бути орієнтовний план спостережень за сезонними природними явищами та сільськогосподарською працею людей протягом року.

В усі пори року спостерігають за:

1) зміною висоти Сонця на небосхилі;

2) температурою повітря, напрямом і силою вітру, станом неба, опадами;

3) рослинами;

4) тваринами;

5) ґрунтом;

6) водоймами;

7) працею людей;

8) екологічною роботою дорослих; здійснюють фенологічні спостереження.

Спостерігаючи за зміною висоти Сонця, необхідно звернути увагу на закономірність змін пір року (вимірювання довжини тіні гномона опівдні 1 раз на місяць; порівняння та аналіз).

Від висоти Сонця залежить температура повітря, тому ці спостереження варто зіставляти із спостереженнями за температурою повітря (один раз на добу чи тиждень в один і той самий час).

Термометр кріплять із зовнішньої сторони вікна, що найменше нагрівається сонцем, нарівні очей людини, яка буде ним користуватись.

Спостерігаючи за погодою, учні помічають, що зміна температури залежить від напрямку вітру. Уявлення про силу вітру діти отримують, коли спостерігають за кронами дерев та кущів у тиху та вітряну погоду.

Із цікавістю діти вчаться передбачати погоду за місцевими ознаками та прикметами. Доречно навчати дітей збирати і записувати прикмети про погоду.

Спостереження дітей за неживою природою проводяться одночасно із спостереженнями за рослинами та тваринами.

Залучаючи дітей до проведення фенологічних спостережень, учитель пояснює необхідність та значущість цієї роботи в народному господарстві. На основі спостережень діти роблять висновки про раціональне використання природи людиною та її відтворення.

Впевненість учнів у користі навчальної праці — важливий фактор активізації пізнавальної активності, прагнення до самовдосконалення.

Накопичення дітьми практичного чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання — та основа, що прискорює розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу, збагачує інтелектуальні почуття, фантазій дітей.

Опануванню практичних умінь сприяє проведення предметних уроків, на яких розвиваються процеси сприймання, збагачується зорова пам"ять, удосконалюються практичні навички учнів (користування рулеткою, термометром, терезами, флюгером, гномоном).

Одним із таких уроків є предметний урок у 3 класі чотирирічної початкової школи з теми «Термометр».

Мета: ознайомити учнів із властивостями рідин, що здатні розширюватися при нагріванні та стискуватися при охолоджуванні, використанням їх у термометрах; навчити користуватися різними видами термометрів: вимірювати та записувати температурі повітря, розвивати спостережливість, уміння аналізувати природні явища та приймати адекватні рішення щодо збереження свого життя і здоров"я: спонукати дітей до здорового способу життя.

Обладнання: зразки термометрів (кімнатного, вуличного, медичного, водного); склянки з теплою і холодною водою; битий лід; моделі термометрів; «Щоденники спостережень за погодою» за другий клас.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II.Мотивація навчальної діяльності

1.Читацька розминка (опади, вітер, .).

2.Хвилинка аналізу сюжетних малюнків «Одягайся відповідно до погоди».

3.Календар дня (число, місяць, рік, день тижня, порядковий номер робочого дня; стан неба, вітер, опади, .).»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Огляд «Щоденників спостережені

за погодою» за 2 клас. — Як за хмарністю можна визначити погоду?

— Які види опадів спостерігалися?

— Як за опадами можна передбачити температуру повітря? Чи завжди вони правильні?

— Як слід одягатися залежно від погоди?

Слід допомогти дітям зробити висновок, що без знань про температуру повітря практично неможливо правильно зорієнтуватися в природних умовах та одягатися відповідно до погоди.

2. Розгадування кросворду — визначення теми уроку.

1) Якщо на шляху сонячного променя трапиться непрозорий предмет, то від нього утвориться .

2) Джерело тепла і світла на Землі —

3) Влітку сонячні промені падають на Землю .

4) . — прилад для вимірювання висоти Сонця на небосхилі.

5) Протягом доби найяскравіше Сонце .

6) Сонце найближче до Землі . (пора року).

7) Найдовший день року — .

8) Добери запитання самостійно.

9) Найкоротший день року — .

(Правильні відповіді: тінь, Сонце, прямолінійно, гномон, опівдні, взимку, 22 червня, тіла, 22 грудня; ключ — термометр.)

IV. Організація вивчення нового матеріалу

1. Диференційована робота над проблемними запитаннями.

— Від чого змінюється температура тіла людини? .

— Як Сонце впливає на температуру тіл живої та неживої природи?

— Як ви розумієте вислів «одягайся відповідно до погоди»?

2. Пояснення нового матеріалу.

1) Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрацією термометрів (будова; поділки — градуси — умовне позначення «°»; «+» — тепло, вище нуля; «—» — холодно, нижче нуля; ртуть — запаяна колбочка — обережність — здоров"я).

Гра «Домалюй» — будова термометра.

2) Практична робота з моделями термометрів — показ і запис різних температур.

Гра «Одягни ляльку відповідно до погоди».

3) Колективна робота над проблемними запитаннями.

— Чому ртуть у запаяній колбочці опускається чи піднімається?

4) Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватись при нагріванні і стискуватись при охолодженні.

Самостійний висновок учнів.

3) Робота з підручником.

1) Опрацювання статті «Термометр» (умовні позначки: + — відоме, ± частково відоме; .).

2) Порівняння висновків самостійної дослідницької роботи і підручника.

V. Фізкультхвилинка

Запитання від бабусі Плутанки — гра «Так чи ні?».

• Термометр — іграшка?

• Ртуть — дуже смачна і корисна для здоров"я рідина?

• Термометр — прилад для вимірювання температури?

• Ртуть — отруйна речовина?

VI. Закріплення вивченого

1. Робота в зошитах із друкованою основою.

2. Робота на планшетах.

• 9 градусів тепла;

• 5 градусів нижче (вище) нуля;

• 4 градуси морозу;

• 10° тепла;

• +11°.

3. Розв"язування задач

• Галинка занесла до кімнати закриту пляшку, в якій замерзла вода. Через деякий час пляшка тріснула. Чому?

• Морозного зимового дня мама принесла додому неповну пляшку олії. Через певний час пляшка стала повною. Чому?

4. Коригування правил користування вуличним термометром.

— Термометр слід укріплювати біля того вікна, що протягом дня (найбільше, найменше) нагрівається Сонцем.

— Термометр слід укріплювати на рівні (очей, шиї) людини, яка буде ним користуватись.

VII. Підсумок уроку

1. Відповіді на запитання.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які бувають термометри?

— Яка властивість рідини використана в термометрі?

2. Логічне узгодження слів підсумкової словесної гірки:

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати статтю підручника «Термометр».

2. Вести «Щоденник спостережень за погодою».

3. У вихідний день виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері; порівняти її.

У позаурочний час можна розробити з учнями поради від лікаря Градусника «Рум"яні щічки»; провести гру «Допиши картину» (зимовий / літній пейзаж закінчити домальовуванням фігур людей у відповідному для даної пори року одязі); допомогти Незнайкові у розбиранні малюнків-плутанок (на річці, скованій льодом,— діти в купальних костюмах з сачками для лову метеликів і т. ін.); провести рольові ігри «Лікарня», «Басейн», «Гідрометеоцентр» тощо; організувати заочну подорож картою світу «За 80 днів» (передбачення погодних умов, добір доцільного одягу для ляльок-мандрівників); на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва, художньої праці, розвитку мовлення підготувати та оформити творчі проекти дітей («Поради Мандрівникам», «Щоб бути здоровим» тощо).

Таким чином, поєднуючи навчальну, ігрову, творчу, самостійну, колективну, групову, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу учнів, оптимально використовуючи переваги кожної з них, вчитель створює найліпші умови для активності школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу, спрямованої на досягнення набуття учнями різноманітних міцних практичних умінь та навичок для подальшого успішного навчання та життя.

3.1. Особливості вивчення природознавства у І клас

Знань про природу першокласники набувають при вивченні ряду предметів. У курсі «Ознайомлення з навколишнім світом» вони дізнаються про природу найближчого оточення. Тема «Природа навколо нас» включає такі підтеми: «Пори року», «Рослини», «Тварини», «Охорона природи», «Правила поведінки дітей у природі». У процесі сільськогосподарської праці у дітей виробляються практичні уміння і навички по вирощуванню рослин і догляду за ними, підгодівлі зимуючих птахів. На уроках образотворчого мистецтва і музики першокласники вчаться розуміти естетичну цінність природи. Отже, лише на між-предметній основі вчитель зможе забезпечити виконання накреслених програмою завдань по ознайомленню дітей з природою.

У процесі дослідницького навчання дітей встановлено, що у них найвища пізнавальна активність проявляється під час спостереження об"єктів навколишньої дійсності, дій із конкретними предметами, розв"язання навчальних завдань в ігровій формі та в навчальних ситуаціях, коли життєвий досвід застосовується у процесі продуктивної діяльності.

Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше — і самостійно.

У процесі безпосереднього спілкування з природою розв"язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об"єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба, опадами, вітром; епізодично — за рослинами, тваринами, працею людей. Як засвідчує практика, часто учні одержують завдання для самостійних спостережень, ще не володіючи відповідними навичками цієї діяльності. Тому спочатку слід організувати спостереження під безпосереднім керівництвом учителя на уроках-екскурсіях, цільових прогулянках, які проводяться під час динамічної паузи між уроками та у другу половину дня. Цільові прогулянки можна віднести до фрагментарних навчальних занять, під час яких організовуються короткочасні спостереження, що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учитель повинен пам"ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання, супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань.

Цільову прогулянку для ознайомлення з ознаками ранньої осені слід провести теплого осіннього дня. Учитель звертає увагу дітей на Сонце: яке воно за формою? за кольором? чи так само гріє, як влітку? тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з літом? Діти одержують завдання визначити, якого кольору небо. Щоб допомогти їм, учитель послідовно показує один за одним квадрати з кольорового паперу. Діти порівнюють їх із кольором неба і вибирають відповідний квадрат. «Чи є на небі хмари?» — наступне запитання учителя. Діти також спостерігають, чи є вітер, дають його словесний опис (теплий, лагідний). Для узагальнення спостережуваних явищ дітям пропонується завдання на логічне мислення: «Коли це буває?». Учитель говорить: «Ще яскраво світить Сонце. Надворі тепло, але не жарко. Дме легенький вітерець. Небо голубе, безхмарне. Коли це буває?»

Наступне завдання учителя: намалювати Сонце за допо .....

Страницы: [1] | 2 | 3 |




 




 

Записник:
Вибранних робіт  

На данній час, в нашій базі:
Реферати: 5481
Розділи по алфавіту:
АБВГДЕЖЗ
ИЙКЛМНОП
РСТУФХЦЧ
ШЩЪЫЬЭЮЯ

 

Ключеві слова: Методика проведення предметних уроків | Реферат

РефератБанк © 2019 - Банк рефератів, дипломні, курсові роботи - безкоштовно.
meizu m3s aliexpress